Монгольська мова є офіційною мовою Монголії та належить до монгольської мовної сім’ї. Вона має цікаву історію та унікальні особливості, які відрізняють її від більшості азійських мов.
Сьогодні сучасна монгольська використовує кириличну абетку, що значно спрощує її вивчення для тих, хто вже знає слов’янські мови. Проте в мові збереглися елементи традиційної структури та вимови.
Вивчення монгольської онлайн дозволяє краще зрозуміти культуру Центральної Азії, історію кочових народів та сучасний розвиток країни.
На Linguapedia ви знайдете базові уроки, які допоможуть поступово освоїти лексику, граматику та основи спілкування.
Про монгольську мову
Монгольська мова – належить до алтайських мов, якою розмовляє приблизно 5 млн. чоловік у Монголії, Китаї, Афганістані і Росії. Монгольська мова ділиться на ряд діалектів, тісно пов’язаних між собою: халхаський (державна мова Монголії), ойратський, чахарський і ордоський діалекти, на яких розмовляють переважно на території Внутрішньої Монголії (автономний регіон у Китаї).
Серед інших мов, які входять до складу монгольської мовної сім’ї, але відокремлені від монгольської мови, – бурятська і калмицька мови, які зустрічаються в Росії, а також могольска мова, яка використовується в Афганістані.
Монгольська писемність
В 1206 р. Чингісхан здобув перемогу над найманами і захопив у полон уйгурського переписувача Тататунгу, який, імовірно, і адаптував давньоуйгурський алфавіт до письма монгольською мовою. Алфавіт, створений Тататунгою, сьогодні відомий як уйгурське письмо, класичне монгольське письмо, старомонгольске письмо, або монгольською мовою – монгол бічіг.
Протягом XIII-XV ст. для письма монгольською мовою також використовували китайські ієрогліфи, арабський алфавіт і тибетське письмо Пагба-Лами.
Під впливом Радянського Союзу Монголія перейшла до використання латинського алфавіту в 1931 р., а також кирилиці – в 1937 р. В 1931 р. у Монголії був прийнятий закон про скасування класичного монгольського письма, але з 1994 р. його намагалися знову ввести у використання. Сьогодні класичне монгольське письмо частково вивчається у школах, але переважно воно застосовується з декоративною метою художниками, дизайнерами, каліграфами і поетами. Середньостатистична людина в Монголії майже нічого не знає про класичне монгольське письмо, хоча багато чого може сказати про кирилицю. У Внутрішній Монголії (автономному регіоні в Китаї) цей вид письма продовжує використовуватися.